Заснований в кінці XVI ст., вперше згадується на початку XVII ст. 12 червня 1628 король Владислав IV спеціальною грамотою передав Мрин Орденові Домініканців.
В Коронній метриці (книзі реєстрації виданих у Польському Королівстві нормативних актів, документів чи здійснених для потреб юридичних або фізичних осіб публічно-правових актів) зберігся здійснений у Варшаві і датований 25 травня 1647 запис «Надання права заснувати місто Яцкополь «загальновідоме як Мрин» на магдебурзькому праві домініканцям у Чернігові». (MK 190, k. 223v-225.protokół MK 361, p. 19.) пол. 1647.05.25, Warszawa. Nadanie prawa założenia miasta Jackopol лат. “vulgo Mrin” na prawie magdeburskim dominikanom w Czernihowie.
Назва «Яцкополь» означає місто (поліс) назване в честь Святого Яцека Одровонжа, також відомого як Святий Гіацинт. Святий Гіацинт активно проповідував Християнство та засновував монастирі на Чернігівщині.
Мрин також згадується у грамотах московських царів Олексія Михайловича та Катерини II, гетьмана Богдана Хмельницького.
Під час національно-визвольної війни 1648-57 Мрин перейшов у володіння Ветхорождественского монастиря.
Згодом (після 1657 року) чернігівський архієпископ Л. Баранович приєднав село до садиби чернігівського Борисоглібського монастиря. Мрин був центром Мринської сотні Ніжинського (з середини XVII ст.- Київського) полку.
За описом 1781 в Мрині було невелике укріплення, оточене земляним валом. Найбільшими землевласниками в Мрині були Коробки, останній з яких — П. С. Коробка став членом Державної думи. Він мав в Мрині велику садибу з житловими будинками, господарським двором, стайнею (в 2-х житлових будинках тепер розміщена лікарня). У 1866 році в с. Мрин — 268 дворів, 1617 мешканців; в 1897—389 дворів, 2190 мешканців.
У ХІХ столітті містечко Мрин було волосним центром Мринської волості Ніжинського повіту Чернігівської губернії — у волость входило дев’ять навколишніх сіл. У селі була Успенська та Миколаївська церква.
У Мрині були церковно-парафіяльна школа в кам’яному будинку, земська школа (1895), Мринська Леонідівська нижча реміснича школа (1901), Мринська Людмилівська жіноча семінарія (1903), лікарня, яку звів П. Коробка, Успенська церква (1897, знесена на початку 30-х рр.XX ст.).
